Весна – осінь найгарячіша пора для садівників – городників. Протягом усього вегетаційного сезону на ділянці вирує життя – посів, висадка, полив та підживлення, прополювання та обприскування – загалом повний обсяг агротехнічних заходів, якій в кінцевому призводить до врожаю овочів та фруктів, буянню квітів та зелені, забезпечуючи матеріальний та душевний комфорт.

Поговоримо про підживлення та захист насаджень від шкідників та хвороб.

Підживлення та захист рослин

Здавалося б, нічого складного – підживити час від часу, та від попелиці чимось обробити. Проте, це виявляється простою справою лише на перший погляд.

Говорячи про підживлення, слід розділяти кореневе та некореневе підживлення. В першому випадку добрива можна розвести у воді, або ж зарихлити у вологий ґрунт, у другому – розчинити у воді та обприскати листя. Кількість підживлень, концентрація добрив залежить не лише від культур, які підживлюють, але й від погоди та пори року. Навесні, в процесі активного росту, рослини споживають більше елементів, зокрема азоту, заліза, магнію, які відповідають за збільшення зеленої маси та приймають участь в процесі фотосинтезу.

З середини липня багаторічні трав’янисті рослини, плодові та декоративні дерева та кущі починають підготовку до зими. Саме так, підготовка відбувається вже з середини літа, яким би дивним це для нас не здавалося. Саме в цей період розпочинається процес визрівання пагонів, формування квіткових та генеративних (плодових) бруньок на майбутній рік. І в цей період рослини використовують у більшій кількості, ніж навесні, калію, фосфору, мікроелементів, а ось азотні добрива слід звести до мінімуму. Для цього у продажі існують, так звані «осінні» добрива, які містять мінімум азоту.

Звичайно, можна весь сезон використовувати і поширені та добре зарекомендовані добрива типу азофоски. Проте, слід зважати, що більшість з них не містять мікроелементів, а лише макроелементи — N-P-K – (азот-фосфор-калій) і слід додатково вводити суміші з мікроелементами.

Також слід розрахувати дози підживлення добривами – так, навесні на 1 м2 можна використати 20-50 грамів азофоски, тоді як з середини липня – не більш ніж 10-15 грамів.

Звичайно, однорічні овочеві культури та квіти слід підживлювати повним набором елементів, інакше бажаного результату – декоративного вигляду та врожаю не буде.

Некореневі (листяні) підживлення проводять, як правило, для швидкого зняття дефіциту живлення. Засвоєння елементів живлення через листя відбуваються значно швидше, протягом 20 хвилин, а не 1-2 години, як при кореневому підживлені.

Для цього використовують добрива, які містять один – два елементи, нестача яких негативно впливаю на ріст та розвиток рослин, наприклад карбамід (азот), суперфосфат (фосфор), калімагнезію (калій та магній). Обприскування слід проводити в суху, безвітряну погоду рано вранці або ж в другій половині дня. Головне правило – не проводити обприскування в обідню пору, під прямим сонячним промінням, щоб уникнути термічних опіків. Також слід дотримуватися концентрації добрив, інакше замість користі можете нанести хімічні опіки.

В якості підживлення використовують всі види добрив – органічні (навоз, компост, трав’яні та торф’яні настоянки, тощо), мінеральні суміші (так звану «хімію»), рідкі органічно-мінеральні добрива. Вибір типу добрив, а також купувати чи виготовити самостійно – залежить від можливостей та побажання садівників.

Проте, для порівняння — 1 тонна гною містить: 4,4 кг азоту, 2 кг фосфору, 5 кг калію, 4 кг кальцію, мікроелементи. При чому елементи живлення в гною знаходяться в недоступній для рослин формі, на їх мінералізацію витрачається багато часу (одноразове внесення гною впливає на ріст та розвиток рослин протягом 3-х років). В середньому, для утворення головки капусти вагою 1 кг, необхідно 4,2 кг азоту, 1,2 кг фосфору, 4 кг калію, 3,3 кг кальцію + мікроелементи. Досить очевидно, що при умові внесення тони гною бажаного врожаю не отримати. І не під всі культури гній можна вносити, особливо свіжий (не виносять його морква, буряк, зелень, багато квітучих культур). В перепрівшому гної склад елементів живлення ще нижчий. Доза компосту повинна в 1,5-2 рази бути більшою, ніж доза гною. І ще один момент – хімічний елемент, наприклад азот – один і той же в органічному та в мінеральному добриві. Був час, коли нас всіх страшили нітратами, а саме тим, що застосування мінеральних добрив («хімії») призводить до надмірного накопичення, а це шкідливо для здоров’я. Так, звісно, шкідливо. Але й те саме відбувається від надмірного внесення компосту чи гною. Всього повинно бути в міру.

Говорячи про захист рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, не слід використовувати лише один метод – хімічну обробку. Необхідно застосовувати цілий комплекс заходів, в першу чергу агротехнічних – це підготовка ґрунту та передпосівна обробка насіння, правильний посів та висадка розсади, поливи, підживлення, прополювання та рихлення, обрізування дерев та кущів, тощо. І лише тоді застосування хімічних та біологічних препаратів, як допоміжні засоби.

Підживлення та захист рослин

Слід створити культурним рослинам такі умови, щоб вони могли самі за себе постояти. Закон природнього відбору стверджує – перемагає найсильніший. І нікуди ми від цього не дінемося. Сильніше схильне до ураження хворобами та шкідниками саме слабка рослина.

Від шкідників застосовують інсектициди та акарициди, проти збудників хвороб – фунгіциди, бур’яни викоріняють гербіцидами. Також використовують біологічно активні препарати, регулятори росту та розвитку рослин, настої трав.

Зовсім недостатньо один раз обробити насадження від попелиці. Чому? По-перше, шкідник дуже плодовитий. По-друге, колонії попелиці мандрують від рослини до рослини, існують і літаючі представники цього виду. По-третє, у шкідників швидко виникає звикання до одного і того ж типу отрути, препарати необхідно змінювати.

Підживлення та захист рослин

Дуже важливо знати біологію розвитку шкідника та збудника хвороби, а також зовнішні ознаки зараження. Їх бажано виявляти на ранніх стадіях розвитку, коли заходи з боротьби є найбільш ефективними. Наприклад, захисні заходи від брунькового кліщу чорної смородини в травні недієві, коли листя вже почало розгортатися. Їх бажано проводити до набрякання бруньок, в березні – квітні, коли ще не зійшов сніг. Можна, звичайно, збирати навесні та восени вражені бруньки, які набувають вигляду кульок, проте повністю позбавитися цього шкідника досить складно. Іноді навіть доводиться вражений кущ змінювати на новий.

Препарати за способом дії бувають контактні, системні та змішані. Контактні діють лише при потраплянні на шкідника та ділянку, пошкоджену хворобою, системні роблять отруйними сік клітковини та тканини рослини, змішані діють в обох напрямках.

Підживлення та захист рослин

За сезон слід проводити декілька обробок, в залежності від ступеню зараження рослин та погодних умов. Так, біологічно активні препарати не діють, або мають незначну дію при температурі повітря та ґрунту нижче +10-15оС . Обприскування слід проводити в безвітряну, суху погоду, що б препарат потрапив туди куди необхідно, і не був змитий дощем, хоча б протягом 2-3х годин з моменту обробки. Між обробками повинно пройти мінімум 3-4 дні, а краще 1-1,5 тижні. Останню обробку або підживлення можна проводити за 20 днів до збору врожаю.